Оптимізація здоров’я дітей на музичних заняттях

                 Наші діти зараз дуже перенасичені інформацією. Спілкування з однолітками в садочку, дорослі розмови вдома, телевізор з постійною рекламою, комп’ютерні ігри – така поліфонія подразників закономірно обумовлює нервовість, неспокій дитини, погіршує продуктивність діяльності. Очевидно, що батькам, вихователям необхідно допомагати дитині підтримувати нормальний психосоматичний стан, домагатися узгодження, злагоди, співзвучності між різними психічними та фізіологічними станами дитини. Саме для цього  впроваджуються спеціальні музично-релаксаційні заняття.
                 Здоров’я дітей  - його охорона, зміцнення та відновлення – одне з основних завдань педагогів дошкільного закладу і, зокрема,музичного керівника. Адже  формувати у дітей позитивну програму життєдіяльності можна і варто за допомогою музики: її здавна використовують як засіб впливу на фізіологічний  та психологічний стан людини.                                                                   
                Основну роль тут відіграє звичайно інструментальна музика, яка не має додаткового навантаження словом, дуже позитивно впливає на гармонізацію психосоматичного стану дитини. Очевидно, що в цьому випадку виявляє себе особливий потенціал музики, про який говорили ще древні. Впливаючи на підсвідомість, на кожну клітину організму, на ритм серцебиття та дихання, звукові хвилі самі по собі заспокоюють чи збуджують дитину, гармонізують її настрій, тамують неспокій, активізують життєві сили.
              Але дітям не скажеш: «Сідайте і слухайте музику Петра Чайковського, бо вона вас полікує та заспокоїть». Зрозуміло, що музичному керівнику дошкільного навчального закладу необхідно наполегливо опанувати музикотераптичні методики, постійно вдосконалювати свої заняття, аби вони мали терапевтичний ефект.                             
             Сила музики безмежна: вона не лише розвиває творчі здібності, стимулює розумову діяльність, виховує естетичний смак, а й лікує. Використання музики як терапевтичного засобу в оздоровчій роботі з дітьми допомагає істотно оптимізувати цей процес. Отже, дітям пропонується:
• Релаксацію під музику;
• Медитацію під музику;
• Вокалотерапію;
• Музично-рефлекторне пробудження дітей після денного сну;
• Музичні фізкультурні хвилинки;
• Етюди психогімнастики;
• Бестінг – музичні вправи та ігри для стабілізації психічного стану;
• Музично-пальчикові ігри та вправи;          
Релаксація під музику.
             Іноді діти бувають дуже напружені фізично і емоційно – це призводить до роздратування та ірраціональної поведінки. Зняти таку напругу може допомогти прослуховування музики, проведення спеціальних гімнастичних вправи з повільними рухами, рівним і спокійним диханням.
            Використовується спеціально підібраний музичний супровід – ліричні твори, спокійні мелодії з плавним ритмічним малюнком, неголосним звучанням, з частотою ритму не більше 60 ударів за хвилину.
(Й.С.Бах, П.І.Чайковський, А.Вівальді, Ф.Шуберт, Е.Гріг, К.Дебюссі, Р.Шуман)
           Окрім музики, добре заспокоюють і відновлюють внутрішню рівновагу різноманітні звуки природи. Для прослуховування добираються скомпоновані фрагменти записів, які викликають приємні асоціативні відчуття, відтворюючи у свідомості зорові, слухові, ароматичні образи природи – спів пташок в лісі, чайок, звуки морського прибою, голоси дельфінів.
         Такі релаксаційні заняття поєднуються з демонстрацією відповідного відеоряду, де приєднується кольоротерапія, що сприяє яскравішому відтворенню потрібного образу.
Медитація під музику.
          Важлива умова для цього виду роботи – урівноважений, спокійний емоційний стан педагога, затишна атмосфера, діти можуть навіть прилягти зручно під час цього виду роботи. На фоні спокійної, прозорої та радісної музики розповідається казкова оповідка, наприклад, про сонечко, промінець, хмаринку, про щось приємне. Діти розслабляються, слухають музику, відчувають себе персонажем казки.
Музично-рефлекторне пробудження дітей
після денного сну.
        Пробудження дитини – процес індивідуальний і займає різний проміжок часу для дітей з різним типом нервової системи. Щоб пробудження було м’яким, добрим і бажаним, слід використовувати відповідну музику: досить тиха, ніжна, легка, така, що обіцяє радість.
       Рекомендується  використовувати десятихвилинну музичну композицію, яку тривалий час (1-2 місяці) не змінювати, оскільки у дітей виробляється рефлекс пробудження на певну музику. Проводити цей вид оздоровчої роботи можна щодня і вдома батькам , і в садочку вихователям.
      Почувши звучання звичної мелодії, малюки легше і ефективніше переходять від стану повного спокою та розслаблення до активної діяльності.
Музичні фізкультурні хвилинки та
спонтанний рух під музику
        Рухи під ритмічну музику забезпечують дітям необхідну рухову активність, знімають фізичну і психічну напругу й активізують інтелектуальну діяльність. Використовуються дитячі пісні, музику з балету П.І.Чайковського «Лебедине озеро», «Політ джмеля», «Шехерезада», М.Римського-Корсакова.
      Звертається увага на дихання дітей. Використовуються вправи валеокорекції - вправи для язика, очей. Це також дає організму емоційний, оздоровчий заряд. Використовуються також вправи дихальної артпедагогіки, адже правильне дихання є найважливішим чинником довгого й здорового життя.
Етюди психогімнастики
     Мета цього виду роботи – зберігати психічне здоров’я дитини або здійснювати за допомогою музики корекцію її психоемоційних порушень.
Приклад варіантів етюдів:
      «Нова лялька» П.І.Чайковський – етюд на вираження радості. Дівчинці подарували нову ляльку. Вона весела, танцює, кружляє, стрибає, грається лялькою.
        «Жарт» Й.С.Бах - приємне здивування, радість, якийсь сюрприз чи фокус.
Гра «Подарунок»: направлена на зміцнення фізичного здоров’я дітей, поліпшення духовного та емоційного стану. Дітям пропонується обрати серед карток з зображеннями різноманітних ситуацій ті, які їх зацікавили. До кожної картки звучить відповідна за характером музика: злість – «Баба Яга» П.І.Чайковського; добро – уривок з балету «Попелюшка» ; жалість – В.А.Моцарт «Лакрімоззо» і т.д. В процесі обговорення характеру музики, ситуації що зображена на картці дитина вчиться любові до себе, до інших людей, до життя.
Вокалотерапія - лікування співом.
          Корисний будь-який спів, не тільки під час музичних занять а й на прогулянці, під час гри. Розвивається дихання дітей, під час розспівування звуків знімаються деякі хворобливі стани. Так, наприклад, проспівування 3-5 хвилин звуків: «ч» - покращує дихання, «з» - полегшує біль у горлі, «н» - допомагає зняти зубний біль, «е» та «і» поліпшують роботу головного мозку, «ж» - сприяє швидкому одужанню від кашлю.
       Виконання пісень сприяє психологічному розвантаженню дітей, заряду позитивних емоцій. Особлива увага приділяється  народній пісні, яка має великий психотерапевтичний ефект – заспокоєння, введення у світ гармонії та злагоди, радість.
Бестінг
         Вправи та ігри для стабілізації психічного стану. Бестінг – це розділ заняття, коли діти стають у коло і по черзі висловлюють свої мрії, побажання, підтримують друзів. Для таких ігор розучуються спеціальні оптимістичні поспівки. Проводяться вони з метою підвищення самооцінки дітей, впевненості у собі, утвердженні в колективі та суспільстві.

РОЛЬ МУЗИЧНО-ПАЛЬЧИКОВИХ ІГОР
       Спеціальними дослідженнями доведена залежність розвитку активного мовлення малюків від розвитку дрібних м’язів пальців рук. Усі вчені, які вивчали діяльність дитячого мозку, становлення мовлення, психіку дітей, визначали значний стимулюючий вплив функцій рук. Взаємозв’язок музики, розвитку мовленнєвих навичок, дрібної моторики підтверджений дослідженнями вчених І.Павлов, А.Лурія.
        Отже такі ігри поліпшують просторову координацію, сприяють вихованню швидкості реакції на словесну інструкцію, розвивають темпо-ритм мовлення, надають відомості про об’єкти навколишнього світу, поповнюють словниковий запас, розвивають пам'ять, музичні здібності, дихання.
      Тобто пальці допомагають дитині скоріше навчитися говорити, всебічно розвиватися. Саме тому є  доцільним на музичних заняттях приділяти увагу і використовувати музично-пальчикові ігри.
      При виконанні нескладних рухів пальцями, кистями рук, поданих в ігровій формі та в супроводженні музики чи пісеньки у дітей покращується рухова та зорова пам'ять, увага, спритність. Також активується уява, артистизм, укріплюється дихання, розвивається артикуляційна моторика. Музичний супровід до вправ впливає на емоційний стан дитини. Вони вчаться змінювати характер рухів в залежності від характеру музики. Ігри та вправи, які поєднані з співом, рухами під музику, є найкращим засобом всебічного розвитку дитини, що в свою чергу, є підґрунтям для розвитку мовлення і підготовки дітей до школи.  Звернувшись до народних традицій, ми помічаємо що вже тоді мами, бабусі гралися з дітьми в такі пальчикові ігри – «Сорока-ворона», «Лади-ладусі»,
«Гуси», «Зайчик» та інші. Тож ігри з пальчиками у супроводі пісень або римованих текстів є для нас народними і традиційними.